Науковий журнал "Communications and Communicative Technologies" публікує оригінальні, завершенні роботи з актуальних проблем історії, теорії та практики соціальних комунікацій, видавничої справи, реклами та звʼязків з громадськістю.

Журналу присвоєно категорію "Б" у Переліку наукових фахових видань України. Галузь науки,
назва спеціальності або галузь знань: соціальні комунікації, спеціальності - 061. Наказ МОН України № 530 від  06.06.2022 р. 

З квітня 2023 року наш журнал працює за моделлю безперервного видання. Наразі онлайнова версія є повноцінною публікацією та гарантує можливість негайного цитування рецензованих статей. 

 Історія журналу 

Видання засновано у 1993 р. У період з 1993 по 2012 р. видавалося під назвою "Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Літературознавство, журналістика". З 2012 по 2017 рр. виходило під назвою "Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Соціальні комунікації". 

З 2018 р. видається під назвою "Communications and Communicative Technologies". ISSN (print) 2617-1813; (online) 2617-1821.

Періодичність: 1 раз на рік.

Мови видання: англійська, українська.

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія КВ № 23116-12956ПР від 05.01.2018 р. 
УДК 007 : 304 : 070

Політика відкритого доступу

Журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Це відповідає визначенню відкритого доступу BOAI. 

Етика публікацій

Стосунки між авторами, редакцією й рецензентами в нашому журналі ґрунтуються на засадах академічної доброзичливості, об’єктивності оцінок та пріоритету наукової якості. Ми керуємося принципами Code of Conduct for Editors, створеного Комітетом з етики публікації (COPE).

Обов'язки авторів

Автори повинні усвідомлювати, що несуть персональну відповідальність за наданий текст рукопису, що передбачає дотримання таких принципів:

1.1. Надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві, шахрайські або фальсифіковані твердження прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними.
1.2. Гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною й оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов'язковим зазначенням автора і першоджерела. 
1.3. Усвідомлювати, що несуть відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження.
1.4. Визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження або визначили характер представленої наукової роботи. Зокрема, у статті повинні бути зроблені бібліографічні посилання на публікації, які мали значення при проведенні дослідження. 
1.5. Представляти до редакції оригінальний рукопис, який не був поданий до іншого журналу і не перебуває зараз на розгляді, а також статтю, що раніше не публікувалася. 
1.6. Гарантувати правильний склад списку співавторів роботи. У числі співавторів статті необхідно вказати всіх осіб, які внесли істотний інтелектуальний внесок в її концепцію, структуру, а також у проведення або інтерпретацію результатів представленої роботи.
1.7. У разі виявлення істотних помилок або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування негайно повідомити про це редакцію журналу і прийняти спільне рішення про визнання помилки та/або її виправлення в максимально короткі терміни.  

Етичні принципи в діяльності рецензента

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні носити неупереджений характер, що полягає в дотриманні наступних принципів:

2.1. Експертна оцінка повинна допомагати автору поліпшити якість тексту статті, а головному редактору – прийняти рішення про публікацію.
2.2. Рецензент, який не вважає себе фахівцем в області тематики статті або знає, що не зможе своєчасно представити рецензію на статтю, повинен сповістити про це головного редактора і усунутися від процесу рецензування.
2.3. Рецензентом не може бути автор або співавтор рецензованої роботи, а також наукові керівники здобувачів наукового ступеня та/або співробітники підрозділу, в якому працює автор.
2.4. Будь-який рукопис, отриманий від редакції на рецензування, є конфіденційним документом. Її не можна обговорювати з іншими особами, за винятком осіб, зазначених.
2.5. Рецензент повинен бути об'єктивним. Неприпустимі персональні зауваження автору. Рецензент повинен висловлювати свою думку чітко й аргументовано.
2.6. Рецензенту, по можливості, необхідно виявляти опубліковані статті, що мають відношення до рецензованої статті і не процитовані автором. 
2.7. Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з представленої йому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись конфіденційності цієї інформації та ідей.
2.8. Рецензент не повинен приймати до розгляду рукописи при наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов'язаними зі статтею.

Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії

У своїй діяльності редакція і члени редакційної колегії збірника несуть відповідальність за оприлюднення авторських творів і керуються наступними основоположними принципами:
3.1. При прийнятті рішення про публікацію головний редактор наукового збірника керується достовірністю поданих даних та науковою значимістю розглянутої роботи.
3.2. Головний редактор не повинен мати ніякого конфлікту інтересів стосовно статей, які він відхиляє чи приймає.
3.3. Головний редактор збірника несе відповідальність за рішення про те, які з поданих статей, будуть прийняті до публікації, а які відхилені. При цьому він керується політикою журналу, уникаючи наклепу, порушення авторських прав і плагіату. Головний редактор журналу для ухвалення рішення може консультуватися із членами редакційної колегії та рецензентами.
3.4. Головний редактор оцінює рукопис виключно за його науковий зміст – безвідносно до расової приналежності, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, походження, соціального стану або політичних поглядів авторів рукопису.
3.5. Головний редактор і члени редакційної колегії збірника не повинні розкривати ніяку інформацію за представленою в журнал статті нікому, крім автора(ів), призначених та потенційних рецензентів, інших співробітників редакції і, при необхідності, видавця.
3.6. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися головним редактором та членами редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмової згоди).
3.7. Головний редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.
3.8. Стаття, в разі прийняття до опублікуванню, розміщується у відкритому доступі; авторські права зберігаються за авторами.
3.9. Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів.  
3.10. Головний редактор, та співробітники редакції збірника повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів.

Під час публікацій наукових творів журнал дотримується стандартів:

- Publishing Ethics Resource Kit (PERK) for editors;
- Directory of Open Access Journal.

ІНДЕКСАЦІЯ ЖУРНАЛУ:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Видавець: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара