Екологічна комунікація: досвід переосмислення


  • I. Sukhenko Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара https://orcid.org/0000-0003-1295-2271
Ключові слова: екологічна комунікація, інформаційне суспільство, постіндустріальне суспільство, екологія, довкілля, екокритичні дослідження

Анотація

Досліджуються сучасні аспекти ви вчення екологічної комунікації у аспекті переосмислення стану її  функціонування у контексті трансформацій її визначення в умовах інформаційного суспільства. Проблема  врахування  таких  трансформацій,  які  визначаються  специфікою  людино - центричного,  інформаційно - центричного  чи  «суспільство» - центричного  підходів  до  вивчення  екологічної  комунікації  досліджується  у  аспекті  постіндустріального  та  інформаційного  суспільства.  Проблеми  вивчення  екологічної  комунікації  розглядаються у ракурсі дослідження екологічної ін формаційної системи, які визначає трансформацію моделей  та шляхів передання інформації про довкілля. Таке бачення проблеми формує передумови для подальшого  дослідження екологічної комунікації як багатосторонньої дослідження на позиціях теорії комунікації т а теорії  про довкілля ( environmental   theory )  з особливим фокусом на функції, інструментарії, техніках та впливі  комунікації в межах певного довкілля. Дана робота є спробою окреслити певні аспекти сучасного стану у сфері  досліджень з екологічної комунікації, а також визначити вектор дослідження акт уальних проблем екологічної  комунікації в умовах трансформацій інформаційного суспільства.   

Статистика завантажень статті

Статистика завантажень ще не доступна

Біографія автора

Місце роботи автора
кандидат філологічних наук, доцент

Посилання

1. Cox R. Environmental Communication and the Public Sphere. Washington: Sage Publications, 2012. 429 p.



2. Fortun K. Environmental Information Systems as Appropriate Technology // Design Issues. 2004. Issue 20(3). P. 54–65.



3. Gore A. New Thinking of the Climate Crisis [Video resource]. URL: https://www.ted.com/talks/al_gore_s_new_thinking_on_the_climate_crisis.



4. Graham Ch. Environmentalism and the mass media: The North–South divide. London and New York: Routledge, 2007. 418 p.



5. Grossman E. High tech trash: Digital devices, hidden toxics, and human health. Washington, DC, Covelo, CA, and London: Island Press/Shearwater Books, 2006. 288 p.



6. Luke T. Ecocritique: Contesting the Politics of Nature, Economy, and Culture. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1997. 418 p.



7. Luke T. Capitalism, Democracy and Ecology: Departing from Marx. Urbana:University of Illinois Press, 1999. URL : https://books.google.pl/books?hl=ru&lr=&id=tBNYrLFO0GwC&oi=fnd&pg=PR9&ots=uwy EN-SSiv&sig=yZJsvmIpgZs0XdLvYLgRxd6o3D8&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false.



8. Mathur P. Gregory Bateson, Niklas Luhmann and Ecological Communication // Communication Review. 2008. Issue 11(2). P.151–175.



9. Meisner M. What is Environmental Communication? (version 2.6). URL: https://theieca.org/what-environmental-communication.



10. O’Lear Sh. Electronic communication and Environmental Policy in Russia and Estonia // Geographical review. Issue 87(2) «Cyberspace and Geographical Space». P. 275–290.
Опубліковано
2016-12-01
Як цитувати цю статтю:
Sukhenko, I. (2016). Екологічна комунікація: досвід переосмислення. Communications and Communicative Technologies, 24(12), 146-148. Retrieved із https://cct.dp.ua/index.php/journal/article/view/120