Імерсивна журналістика: чинники ефективного функціонування


Ключові слова: імерсивна журналістика, VR-контент, «The New York Times», віртуальний наратив

Анотація

Розглянуто основні підходи до визначення феномена «імерсивна журналістика» та виведено її робоче визначення, яке вбирає в себе як традиційні, так і новітні підходи до структуротворчих, технологічних та функціональних чинників продукування VR-контенту. У цьому дослідженні на прикладі сюжетів, створених у форматі «відео 360 °» та викладених на офіційному YouTube-каналі ресурсу «The New York Times», проаналізовано рівні занурення в оповідь, вивчено фактори впливу на формування системи користувацьких уподобань, зіставлено результати vidIQ-аналізу п’яти найпопулярніших імерсивних сюжетів, зроблено спробу виміряти присутність у віртуальному середовищі за методикою Witmer–Singer. Під час проведення дослідження також використано методологію акторно-мережевої теорії та підходи Maria-Laure Ryan. Об’єктом вивчення стали найпопулярніші, за оцінкою vidIQ, імерсивні сюжети «The New York Times» за 2015–2017 рр., «Walking New York», «The Atomic Bombing of Hiroshima», «The Fight for Falluja», «Seeking Pluto’s Frigid Heart» та одна з найрезонансніших імерсивних публікацій «The Displaced». У цьому емпіричному матеріалі виокремлено складники VR-ефекту: присутність, залученість, занурення. Кожен зі складників вибудовується завдяки функціонуванню низки факторів за моделлю Witmer – Singer. Визначено, що складники VR-ефекту не є рівнозначними. Основу імерсивної оповіді складає ефект присутності, який підкріплюється або зануренням у сюжет, або залученістю середовища. Отримані результати свідчать, що враховувати у процесі виробництва журналістських матеріалів увесь комплекс факторів досить складно. Повною мірою вони працюють за умови виготовлення та споживання не імерсивного, а VR-контенту. Для медіа ж остання технологія поки що не є пріоритетною, а тому творити ефект присутності вони воліють через можливість впливати на алгоритм розгортання оповіді та реалістичність середовища, що презентується.

Статистика завантажень статті

Статистика завантажень ще не доступна

Біографія автора

Місце роботи автора
кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри масової та міжнародної комунікації

Посилання

1. Biocca, F., Delaney, B. (1995), “Immersive virtual reality technology”, in: F. Biocca & M. R. Levy (Eds.), LEA's communication series. Communication in the age of virtual reality, Lawrence Erlbaum Associates, Inc, Hillsdale, NJ, US, pp. 57–124, available at: https://ru.scribd.com/document/165392485/Biocca-Frank-Communication-in-the-Age-of-Virtual-Reality (accessed 25 Jan 2019).

2. Witmer, B.G., Singer, M.J. (1998), “Measuring Presence in Virtual Environments: A Presence Questionnaire”, Presence: Teleoperators and Virtual Environments, vol. 7, pp. 225–240. DOI: 10.1162/105474698565686.

3. Small, D. (2011), “Immersive Virtual Reality” (No. SAND2011-1515C), available at: https://www.osti.gov/ servlets/purl/1109141 (accessed 25 Jan 2019).

4. Damme, K.V. et al. (2019), “360° Video Journalism: Experimental Study on the Effect of Immersion on News Experience and Distant Suffering”, Journalism Studies. DOI: 10.1080/1461670X.2018.1561208.

5. De la Peña, N. et al. (2010), “Immersive journalism: Immersive virtual reality for the first-person experience of news”, Presence: Teleoper. Virtual Environ, vol. 19, issue 4, pр. 291–301. DOI: 10.1162/PRES_a_00005.

6. Laws, A.L.S (2017), “Can Immersive Journalism Enhance Empathy?”, Digital Journalism. DOI: 10.1080/21670811. 2017.1389286.

7. Green, M.C., Brock, T.C. (2000), “The Role of Transportation in the Persuasiveness of Public Narratives”, Journal of Personality and Social Psychology, vol. 79, no. 5, pp. 701–721. DOI: 10.1037/0022-3514.79.5.701.

8. Zamkov, A.V. et al. (2017), “Immersive Journalism: Approaches to the Theory and Problems of Education”, Sovremennye informacionnye tehnologii i IT-obrazovanie [Modern information technology and IT education], no. 1, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/immersivnaya-zhurnalistika-podhody-k-teorii-i-problemam-obrazovaniya (accessed 25 Jan 2019).

9. Kyrylova, O. (2017), “Immersive Journalism: the Experience of World News Sources”, Visnyk Dnipropetrovskogo universytetu. Seriya : Socialni komunikaciyi [Dnipropetrovsk University Bulletin: Social Communications], vol. 25, no. 12, pp. 51–57, available at: https://cct.dp.ua/index.php/journal/ article/view/104/101 (accessed 25 Jan 2019).

10. Mabrook, R., Singer, J. B. (2019), “Virtual Reality, 360 ° Video, and Journalism Studies: Conceptual Approaches to Immersive Technologies”, Journalism Studies. DOI: 10.1080/1461670X.2019.1568203.

11. Cook, A.V. et al. (2018), “Digital reality: The focus shifts from technology to opportunity”, Deloitte Insights, December 05, available at: https://www2.deloitte.com/insights/us/ en/focus/tech-trends/2018/immersive-technologies-digital-reality.html (accessed 25 Jan 2019).

12. Wang, G., Gu, W., Suh, A. (2018), “The Effects of 360-Degree VR Videos on Audience Engagement: Evidence from the New York Times”, in: Nah F.H., Xiao B. (eds) HCI in Business, Government, and Organizations, HCIBGO 2018, Lecture Notes in Computer Science, vol. 10923, Springer, Cham. DOI: 10.1007/978-3-319-91716-0_17.

13. Hill, S., Bradshaw, P. (2018), “Mobile and social media journalism – past, present and future”, in: Hill S., Bradshaw P. Mobile-First Journalism. Producing News for Social and Interactive Media, Routledge, London. DOI: 10.4324/9781315267210.

14. Bösch, M., Gensch, S., Rath-Wiggins, L. (2018), “Immersive Journalism: How Virtual Reality Impacts Investigative Storytelling”, in: Hahn O., Stalph F. (eds) Digital Investigative Journalism, Palgrave Macmillan, Cham. DOI: 10.1007/978-3-319-97283-1_10.

15. Ryan, M.L. (2015), Narrative as virtual reality 2: Revisiting immersion and interactivity in literature and electronic media, John Hopkins University Press, Baltimore, 304 p., available at: https://is.muni.cz/el/1421/jaro2009/IM082/um/ryan_theories_of_immersion.pdf (accessed 25 Jan 2019).

16. Aronson-Rath, R. et al. (2016), “Virtual reality journalism”, Columbia Journalism School, available at: https://legacy.gitbook.com/book/towcenter/virtual-reality-journalism/details (accessed 14 Jan 2019).

17. Pérez-Seijo, S. (2016), “Immersive Journalism: From Audience to First-Person Experience of News”, In: Freire F., Rúas Araújo X., Martínez Fernández V., García X. (eds) Media and Metamedia Management. Advances in Intelligent Systems and Computing, vol. 503, Springer, Cham. DOI: 10.1007/978-3-319-46068-0_14.

18. Soler-Adillon, J., Sora, C. (2018), “Immersive Journalism and Virtual Reality: From Principles to Practice”, in: Pérez-Montoro M. (ed) Interaction in Digital News Media, Springer. DOI: 10.1007/978-3-319-96253-5_4.

19. Blagov, Yu.V. (2017), “Immersive journalism in mediareality”, Vestnik VUiT [Bulletin VUiT], no. 3, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/immersivnaya-zhurnalistika-v-mediarealnosti (accessed 12 Jan 2019).

20. Hernandez, R. (2017), “Virtual reality: The shift from storytelling to “storyliving” is real”, available at: https://medium.com/journalism360/virtual-reality-the-shift-from-storytelling-to-storyliving-is-real-ff465c220cc3 (accessed 23 Jan 2019).

21. Ramirez, E. (2018), “It’s dangerous to think virtual reality is an empathy machine”, Aeon, Oct. 26, available at: https://aeon.co/ideas/its-dangerous-to-think-virtual-reality-is-an-empathy-machine (accessed Jan 23, 2019).

22. Shin, D., Biocca, F. (2018), “Exploring immersive experience in journalism”, New Media & Society, vol. 20(8), pp. 2800–2823. DOI: 10.1177/1461444817733133.
Опубліковано
2019-05-05
Як цитувати цю статтю:
Kyrylova, O. (2019). Імерсивна журналістика: чинники ефективного функціонування. Communications and Communicative Technologies, (19), 48-55. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/291907