Специфіка висвітлення євроінтеграційних процесів в Україні


  • I. Tarnavska Дніпровський національний університет імені О. Гончара https://orcid.org/0000-0001-5830-8284
Ключові слова: інформаційно-аналітичне забезпечення, євроінтеграція, «Дзеркало тижня», «День»

Анотація

Проаналізовано публікації в українських якісних загальнонаціональних громадсько-політичних виданнях «День» та «Дзеркало тижня» за 2013–2018 рр. Виокремлено основні тенденції висвітлення євроінтеграційних процесів в Україні зазначеними ЗМІ, у хронологічному порядку представлено їх тематичні напрями та прийоми акцентуації уваги аудиторії. Орієнтуючись на специфіку аудиторних преференцій зазначених видань, враховуючи особливості викладу матеріалу, авторські вподобання, нюанси редакційної політики кожного ЗМІ, був здійснений моніторинг публікацій за останні п’ять років із залученням методів компаративного та кількісного контент-аналізу, який дозволив побачити певні тенденції, виокремити принципи презентації тем, пов’язаних з євроінтеграційними процесами в Україні. З’ясовано, що підходи до інформаційно-аналітичного забезпечення євроінтеграційних процесів змінюються у залежності від соціополітичної ситуації. Той факт, що для дослідження обрано контент саме авторитетних та поважних ресурсів, є у даному випадку показовим. Зміна риторики, надмірне акцентування певних нюансів, виокремлення поодиноких фактів – усе це є сталими прийомами масових видань та сюжетів телевізійних новин. Якісним ж ресурсам слід уникати зазначених підходів у власній діяльності. Дане дослідження дозволяє стверджувати про протилежне, а отже, наголошувати на суттєві вади існуючої медійної практики. Отримані результати вказують на наявну потребу у подальшому ретельному аналізі ситуації, яка скалася навколо інформаційно-аналітичного забезпечення євроінтеграційних процесів в Україні, та пошуках найоптимальніших підходів до зазначеного пласта діяльності.

Статистика завантажень статті

Статистика завантажень ще не доступна

Біографія автора

Місце роботи автора
аспірант кафедри масової та міжнародної комунікації

Посилання

1. Sellar, Ch., Pickles, J. (2002), “Where Will Europe End? Ukraine and the Limits of European Integration”, Post-Soviet Geography and Economics, vol. 43, issue 2, pp. 123–142. DOI: 10.1080/10889388.2002.10641196.

2. Zhalilo, Y. (2003), “Ukraine: Eurasian integration or European choice”? Central Asia and the Caucasus, no. 6, p. 30, available at: https://www.ca-c.org/journal/2003/ journal_rus/cac-06/21.jalru.shtml (accessed 20 January 2019).

3. Schimmelfennig, F., Sedelmeier, U. (2004), “Governance by conditionality: EU rule transfer to the candidate countries of Central and Eastern Europe”, Journal of European Public Policy, vol. 11, issue 4, pp. 661–679. DOI: 10.1080/1350176042000248089.

4. Wolczuk, K. (2004), “Integration Without Europeanisation: Ukraine and its Policy Towards the European Union”, European University Institute, EUI Working Papers, RSCAS, no. 15, pp.1–22. DOI: 10.2139/ssrn.2344806.

5. Kubicek, P. (2005), “The European Union and democratization in Ukraine”, Communist and Post-Communist Studies, vol. 38, issue 2, pp. 269–292. DOI: 10.1016/j.postcomstud.2005.03.003.

6. Ukraine: nobody has expected it (2013), Crossroads: Eastern European Borderland Research Journal, no. 3–4, pp. 8–124, available at: https://ru.ehu.lt/wp-content/uploads/ 2017/10/CrossRoad_3-4_2013s.pdf (accessed 20 January 2019).

7. Brzezinski, Z. (2015), Ukrainian Chance for Russia, Algoritm, Moscow, 240 p.

8. Bruszt, L., Langbein, J. (2017), “Varieties of dis-embedded liberalism. EU integration strategies in the Eastern peripheries of Europe”, Journal of European Public Policy, no. 24:2, pp. 297–315. DOI: 10.1080/13501763.2016.1264085.

9. Kuzio, T. (2017), “Ukraine between a Constrained EU and Assertive Russia”, JCMS: Journal of Common Market Studies, vol. 55, issue 1, pp. 103-120. DOI: 10.1111/jcms.12447.

10. Gehring, T., Urbanski, K., Oberthür, S. (2017), “The European Union as an Inadvertent Great Power: EU Actorness and the Ukraine Crisis”, JCMS: Journal of Common Market Studies, vol. 55, issue 4, pp. 727–743, DOI: 10.1111/jcms.12530.

11. Burlyuk, O., Shapovalova, N. (2017), “"Veni, vidi, …  vici?" EU performance and two faces of conditionality towards Ukraine”, East European Politics, vol. 33, issue 1, pp. 36–55. DOI: 10.1080/21599165.2017.1280470.

12. Chaban, N., Elgström, O., Knodt, M. (2019), “Perceptions of EU mediation and mediation effectiveness: Comparing perspectives from Ukraine and the EU”, Cooperation and Conflict, DOI: 10.1177/0010836718823813.

13. Wiener, A., Börzel, T. A., Risse, Th. (2018), European Integration Theory, Oxford University Press, Oxford, 352 p.

14. Kuzio, T. (2018), “Russia–Ukraine Crisis: The Blame Game, Geopolitics and National Identity”, Europe-Asia Studies, vol. 70, issue 3, pp. 462–473. DOI: 10.1080/09668136.2018.1443643.

15. Piechota, G., Rajczyk, R. (2018), “Institutionalization of Ukraine’s information policy as a function of strategic communication”, Central European Political Studies, no. 3, pp. 65–80, available at: https://www.ceeol.com/search/ viewpdf?id=729230 (accessed 30 January 2019).

16. Zhyznomirska, L. (2019), “Normative Power Europe and the Ukrainian Case in EU Democracy Promotion” in M. Neuman (eds) Democracy Promotion and the Normative Power Europe Framework, Springer, Cham, DOI: 10.1007/978-3-319-92690-2_8.

17. Barthel, M., Bürkner, H.-J. (2019), “Ukraine and the Big Moral Divide: What Biased Media Coverage Means to East European Borders”, Geopolitics, DOI: 10.1080/14650045.2018.1561437.
Опубліковано
2019-05-05
Як цитувати цю статтю:
Tarnavska, I. (2019). Специфіка висвітлення євроінтеграційних процесів в Україні. Communications and Communicative Technologies, (19), 70-75. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/291910