Криза інформації: суть і потенціал


  • S. Ivanova Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0002-9065-8687
Ключові слова: інформація; криза; зв’язність; помилкова зв’язність; сенс; інфознавство

Анотація

У статті розглянуто феномен «інформація» через призму визначень, які надаються різними науками. За допомогою діаграми спорідненості виокремлюються основні категорії-смисли даного терміна, були отримані наступні категорії: процес, перехід, алгоритм, відображення, код, вибір, знання (відомості). Узагальнення цих категорій дає можливість дефініювати поняття «інформація» як феномену «системної зв’язності». Такий підхід дозволяє аналізувати сучасне суспільство, яке схильне до постійних криз (економічних, політичних, екологічних, енергетичних, екзистенціальних та ін.), як суспільство інформаційної кризи, що не припиняється. Інформаційна криза спричиняє продукування в суспільстві неправдивої зв’язності, що ускладнює як загальне управління, так й індивідуальну орієнтацію людини в навколишньому світі. Помилкова зв’язність підвищує рівень загальної заплутаності в різних сферах життєдіяльності суспільства. Показано, що сприйнята помилкова зв’язність породжує помилкові рішення, а в довгостроковій перспективі – і кризові явища в суспільстві. Вказується, що індивідуальна здатність до розуміння навколишнього світу має дуже велике значення з точки зору розвитку людського суспільства. Чим менше людина здатна до прогнозування своїх дій, тим більше помилкових результатів слід очікувати від неї та її діяльності. У статті пропонується формула сенсу інформації, яка показує варіативну природу цього явища. Також вона дозволяє зрозуміти, яким чином можна знижувати варіативність смислового навантаження інформації. Сама робота з інформацією представляється як складний процес, спрямований на виявлення зв’язності об’єктів за допомогою деталізації інформації про об’єкт. Більш детально цей спосіб роботи з інформацією розглядається у підході «інфознавства», завдання якого –  здійснити деконструкцію сенсу і зробити своєрідне очищення інформації. При цьому «очищення» інформації від помилкової зв’язності розглядається як інструмент, що дозволяє побачити світ інакше, тобто вийти за рамки звичних парадигм. А також це повертає людині функцію прогнозування з високим ступенем ймовірності виконання прогнозу. Прогнози, які виконуються, є для людини важливою складовою її динамічного розвитку, підкріпленого системою внутрішньої «винагороди». Таким чином, може долатися внутрішня (екзистенціальна) інформаційна криза людини, а також різні інші зовнішні кризи, що розвиваються в суспільстві.

Статистика завантажень статті

Статистика завантажень ще не доступна

Біографія автора

Місце роботи автора
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри реклами та зв’язків з громадськістю

Посилання

1. Wiener, N. (2003) Creator and Future. Moscow: AST.

2. Ivanov, D. (2004) “Society as a Virtual Reality”, in: Information Society: Compendium, рр. 355–428. Moscow: AST.

3. Kolmogorov, A. (1987) Information Theory and Algorithm Theory. Moscow: Science.

4. Mazur, M. (1974) Qualitative Information Theory. Moscow: World.

5. Malinetsky, G. (2012) “Synergetics – From Past to Future”, Modeling and Analysis of Information Systems, 19(3), pp. 5–31. doi: 10.18255/1818-1015-2012-3-5-31.

6. Naisbitt, J. (2005) High Tech, High Touch: Technology and Our Search for Meaning. Moscow: AST: Tranzitkniga.

7. Shennon, K. (2004) “Modern advances in communication theory in: Information Society: Compendium, рр. 23–40. Moscow: AST.

8. Moren, E. (2005) The Method. The Nature of Nature. Moscow: Progress-Tradition.

9. Nalimov, V. (2010) The Face of Science. St. Petersburg; Moscow: Center for Humanitarian Initiatives, MBA.

10. Frankl, V. (1990) A Man in Search of Meaning: Compilation. Moscow: Progress.

11. Kubryakova, E. (2004) Language and Knowledge: On the Way of Language Knowledge Acquiring: Parts of Speech from a Cognitive Point of View. The Role of Language in the Learning the World. Moscow: Slavic Culture Languages.

12. Lokoff, J. (2004) Women, Fire, and Dangerous Things: What Language Categories Tell Us About Thinking. Moscow: Slavic Culture Languages.

13. Luman, N. (2005) Media communications. Moscow: Logos.

14. Popper, K. (2002) Objective knowledge. Evolutionary approach. Moscow: Editorial URSS.

15. Romachandran, V. (2012) The Brain Says: What Makes Us Human. Moscow: Career Press.

16. Hofstadter, D. (2001) Gödel, Escher, Bach: An Eternal Golden Braid. Samara: Bakhrakh-M.

17. Csikszentmihalyi, M. (2013) Personality evolution. Moscow: Alpina non-fiction.

18. Eco, U. (2004) The Missing Structure: An Introduction to Semiology. St. Petersburg: Symposium.

19. Samaran, C. (1961) Encyclopedia of the Pleiade. History and its methods. Paris: Gallimard.

20. Gleick, J. (2013) The Information. A History. A Theory. A Flood. Moscow: AST: CORPUS.

21. Langlua, Sh. & Senobos, Sh. (1899) Introduction to the history study. St. Petersburg.

22. Melyk-Haikazian, Y. (2006), “Modeling Methodology of the Interconnections of Irreversibility, Complexity and Information Processes”, Siberian Medicine Bulletin, 5, pp. 101–115. Аavailable at: http://old.ssmu.ru/bull/06/5/13.pdf (Accessed: 19 December 2019).

23. Chernavskyi, D. (2000) “The problem of the origin of life and thinking from the modern physics point of view”, Advances in Physical Sciences, 170(2), pp. 157–183. doi:10.3367/UFNr.0170.200002c.0157.

24. Smits, J. (ed.) (1798) Dictionary of L’Academie Françoise, 1417. 5th ed. Paris: Academie Françoise.

25. Ivanova, S. & Suetin, A. (2018) “Working with Information: a Paradigm Shift”, Designing the future. Digital Reality Issues, Proceedings of the 1st International Conference, 8-9 February, pp. 152–157. Moscow: Keldysh Institute of Applied Mathematics. doi:10.20948/future-2018-23.

26. Ivanova, S. & Suetin, A. (2019) Walking through the Information Labyrinths, or Understanding Algorithms: Cognition in the Era of Ignorance: Tutorial on Working with Information. Moscow: Lenand.
Опубліковано
2020-02-20
Як цитувати цю статтю:
Ivanova, S. (2020). Криза інформації: суть і потенціал. Communications and Communicative Technologies, (20), 42-48. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/292006