Українські перспективи імерсивної журналістики


  • O. Kyrylova Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0001-5393-0138
Ключові слова: мерсивна журналістика; VR-контент; відео 360 °; українські медіа; 1 1; Радіо Свобода Україна

Анотація

Розглянуто зміни у науковому дискурсі щодо дефініції поняття «імерсивна журналістика» та визначено основні етапи критичного осмислення феномену. Вивчена роль технологічного фактору як концептотворчого чинника VR-комунікації. Досліджуючи відео-сюжети формату «відео 360 °», опубліковані на офіційних YouTube-каналах телекомпанії 1+1 та Радіо Свобода Україна у 2015–2019 рр., із застосуванням методології Уітмера – Сінгера виокремлено чотири групи факторів, що забезпечують присутність у віртуальному середовищі. Проаналізовано декілька форматів відео: новинні сюжети, соціальна реклама, спецпроєкти, відеотрансляції, мультимедійні проєкти, серед яких наявні як подієвий, так і авторський контент. Визначено, що фактори постійно взаємодіють і впливають один на одного, чинячи вплив і на головні складники VR-ефекту – присутність, залученість та занурення. Сюжети, що претендують на максимальну ефективність, мають робити ставку на сенсорні фактори та фактори відволікання, бо саме від них залежить дієвість імерсивного комплексу «присутніть+залученість+зануреність». В аналізованих сюжетах ієрархія факторів виглядає наступним чином: на першому місці фактори відволікання (що є логічним), але друге місце посідають фактори реалістичності, не зважаючи на формат тексту. При цьому акцентується, що реалістичність повинна виходити на перший план, якщо імерсивні технології застосовуються при створенні новинних сюжетів, і читач не має можливості керувати композицією, присутність формується через занурення в оповідь. Авторські публіцистичні тексти створюються із застосуванням методів, що дозволяють користувачам впливати на хід оповіді, пропонувати власний хронотоп, створювати різні рівні емоційного занурення через, наприклад, максимальне залучення. Світова практика доводить ефективність даного принципу, але ним не користуються українські медійники. На сенсорні фактори та фактори керування припадає дуже мало уваги, яка здебільшого розподіляється між візуальною складовою та прогнозованістю дії, які самі по собі є невід’ємними елементами публіцистичних відеосюжетів.

Статистика завантажень статті

Статистика завантажень ще не доступна

Біографія автора

Місце роботи автора
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри масової та міжнародної комунікації

Посилання

1. Kyrylova, O. (2017) “Immersive journalism: the experience of world news sources”, Dnipropetrovsk University Bulletin: Social Comminications, 17(25), no 12, pp. 51–57. Available at: https://cct.dp.ua/index.php/journal/article/ view/104 (Accessed: 09 December 2019).

2. Mabrook, R. & Singer, J.B. (2019) “Virtual Reality, 360° Video, and Journalism Studies: Conceptual Approaches to Immersive Technologies”, Journalism Studies, 20(14), pp. 2096–2112. doi: 10.1080/1461670X.2019.1568203.

3. Van Damme, K., All, A., De Marez, L., & Van Leuven, S. (2019) “360° Video Journalism: Experimental Study on the Effect of Immersion on News Experience and Distant Suffering”, Journalism Studies, 20(14), pp. 2053–2076, doi: 10.1080/1461670X.2018.1561208.

4. Nielsen, S. L., & Sheets, P. (2019) “Virtual hype meets reality: Users’ perception of immersive journalism”, Journalism, doi: 10.1177/1464884919869399.

5. Kang, S., O’Brien, E, Villarreal, A. Lee, W. & Mahood, Ch. (2019) “Immersive Journalism and Telepresence”, Digital Journalism, 7(2), pp. 294–313, doi: 10.1080/21670811. 2018.1504624.

6. Aitamurto, T. (2019) “Normative paradoxes in 360° journalism: Contested accuracy and objectivity”, New Media & Society, 21(1), pp. 3–19. doi: 10.1177/1461444818785153.

7. Paíno Ambrosio, A., & Rodríguez Fidalgo, M. I. (2019) “Proposal for a new communicative model in immersive journalism”, Journalism. doi: 10.1177/1464884919869710.

8. Pérez-Seijo, S., & López-García, X. (2019) “La ética Del Periodismo Inmersivo a Debate”, Hipertext.net, 18, pp. 1–13. doi: 10.31009/hipertext.net.2019.i18.01.

9. Sirkkunen, E., & Uskali, T. (2019) “Virtual Reality Journalism”, The International Encyclopedia of Journalism Studies, pp. 1–5. doi: 10.1002/9781118841570.iejs0279.

10. McDonald, W. & Avieson, B. (2019) “Journalism in Disguise: Standpoint Theory and the Ethics of Günter Wallraff’s Undercover Immersion”, Journalism Practice. doi: 10.1080/17512786.2019.1596752.

11. Dowling, D. (2019) Immersive Longform Storytelling, New York: Routledge. doi: 10.4324/9780429488290.

12. Paíno Ambrosio, A. & Rodríguez Fidalgo, M. I. (2019) “A proposal for the classification of immersive journalism genres based on the use of virtual reality and 360-degree video”, Revista Latina de Comunicación Social, 74, pp. 1132–1153. doi: 10.4185/RLCS-2019-1375-58en.

13. AP (2017) “A guide for journalists in a world of immersive 3-D content”. Available at: https://www.amic.media/media/ files/file_352_1328.pdf (Accessed: 09 December 2019).

14. Witmer, B.G., & Singer, M.J. (1998) “Measuring Presence in Virtual Environments: A Presence Questionnaire”, Presence: Teleoperators and Virtual Environments, 7, pp. 225–240. doi: 10.1162/105474698565686.

15. Shin, D. & Biocca, F. (2018) “Exploring immersive experience in journalism”, New Media & Society, 20(8), pp. 2800–282. doi: 10.1177/1461444817733133.

16. Baía Reis, A. & Coelho, A. F. (2018) “Virtual Reality and Journalism: A gateway to conceptualizing immersive journalism”, Digital Journalism, 6(8), pp. 1090–1100. doi: 10.1080/21670811.2018.1502046.

17. Zelizer, B., & Allan, S. (2010) Keywords In News And Journalism Studies. London (UK): McGraw-Hill Education.

18. De la Peña, N., Friedman, D., Llobera, J., Sanchez-Vives, M., Slater, M., Spanlang, B. & Weil, P. (2010) “Immersive journalism: Immersive virtual reality for the first-person experience of news”, Presence: Teleoper. Virtual Environ, 19(4), pр. 291–301. doi: 10.1162/PRES_a_00005.

19. Friedman, D. & Kotzen, C. (2018) “Chapter 7: Immersive journalism: The new narrative”, Robot Journalism. Can Human Journalism Survive?, pp. 79–91. doi: 10.1142/ 9789813237346_0007.

20. Kyrylova, O. (2019) “Immersive journalism: the factors of effective functioning”, Communications and Communicative Technologies, 19, pp. 48–55. doi: 10.15421/291907.

21. Bösch, M., Gensch, S., & Rath-Wiggins, L. (2018) “Immersive Journalism: How Virtual Reality Impacts Investigative Storytelling”, in: Hahn, O., Stalph, F. (eds.) Digital Investigative Journalism. Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-319-97283-1_10.

22. Dowling, D. (2019) Immersive Longform Storytelling: Media, Technology, Audience. London: Routledge.

23. Li, Q. (2019) Immersive Communication: The Communication Paradigm of the Third Media Age. London: Routledge.

24. Arets, D. (2017) Immersive Narratives: Design and Journalism: the Readership in Strategic Creativity at Design Academy Eindhoven. Eindhoven: Design Academy Eindhoven.

25. Rodríguez, N. L. (2018) “Immersive Journalism Design Within a Transmedia Space”, in: Gambarato R.R. , & Alzamora G.C. (eds.) Exploring Transmedia Journalism in the Digital Age. Hershey: IGI Global, pp. 67–82.

26. Martín, E. D. (2014) Periodismo inmersivo: La influencia de la realidad virtual y del videojuego en los contenidos informativos. Barcelona: Editorial UOC.

27. Simão, E., & Soares, C. (2018) Trends, Experiences, and Perspectives in Immersive Multimedia and Augmented Reality. Hershey: IGI Global.

28. Laws, A.L.S. (2019), Conceptualising Immersive Journalism. London: Routledge.
Опубліковано
2020-02-20
Як цитувати цю статтю:
Kyrylova, O. (2020). Українські перспективи імерсивної журналістики. Communications and Communicative Technologies, (20), 49-55. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/292007